|
| Breath of cold black soil (march) |
|---|
Подих Холодної Чорної Землі (Березень) |
Мертва чорна вода
ще спить під товщею криги,
бліде холодне сонце
ще не дарує тепло.
Вітер,
що приносить з собою
холодний запах весни,
нещадно кидає в небо
чорне гілля,
таке понуре,
ламке
пригинає його
до потемнілого талого снігу.
Ще один оберт
вічного колеса,
ще одна зграя птахів
вертається на північ,
ще одного життя
подих.
|
 |
| When gods leave their emerald halls (august) |
|---|
Коли Боги Залишають Свої Смарагдові Чертоги (Серпень) |
Холодні далекі зірки тануть
у темній воді лісових озер,
сонце, що котиться тропою богів
за чорніючі пагорби,
вітер, що пестить неслухняну
гриву польових трав -
все зберігає мовчання,
наче відчуває близьку загибель.
Туман укутає ліси
в передранкові сутінки,
підніматиметься
над мовчазною водою
до верховіття дерев.
Роси блищатимуть
на лугах в останній раз,
зустрічаючи схід сонця.
Осінь зодягне холодні хащі
в потускніле золото,
дощі змиють яскравість фарб...
|
|
| Farewell to autumn's sorrowful birds (october) |
|---|
Прощання Зі Скорботними Птахами Осені (Жовтень) |
Я проводжав зграї птахів,
стоячи край лісу.
Я прощавався із сонцем
і дощ зрошував моє обличчя.
Останній лист падав у долоні,
і тіні осені тьмяніли у моїх ніг.
Вітер знайшов мою душу
між сивих курганів,
опік її холодним
запахом степу.
Димом пашіла
безбарвна пожухла трава
і волосся.
Порух вітру
вирвав з моєї руки жменю попелу.
|
|
| Night woven of snow, winds and grey-haired stars (december) |
|---|
Ніч Зіткана Зі Снігу, Вітрів Та Сивих Зірок (Грудень) |
Зима завжди приходить
несподівано, вночі.
Приходить,
вирвавшись зі свого
імлистого лігва
там, біля краю
вічної темряви.
І здається,
сама вічність
скута кригою,
вкрита білим снігом,
зіткана з інею.
|
|
|
